Метод проектів у роботі позашкільного закладу

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і  методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності. Саме цьому сприяє впровадження проектних технологій у роботу гуртків.

     З точки зору педагога, проектна діяльність - це освітня технологія, націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати в учнів специфічні вміння, а саме:

-         планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

-         використовувати велику кількість джерел інформації, виокремлювати та засвоювати необхідні знання з інформаційного поля;

-         самостійно збирати, систематизувати і накопичувати матеріал;

-         співставляти факти, аргументувати свою думку;

-         установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

-         створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, сценарій, творчі наробки);

-         презентувати створене перед аудиторією;

оцінювати себе та інших [4].

Проекти доцільно розрізняти за характером домінуючої діяльності (за О. Пехотою) [7]:

- дослідницький проект, який включає обгрунтування актуальності обраної теми; визначення мети, завдань дослідження, гіпотези з наступною її перевіркою, аналіз отриманих результатів; використання таких дослідницьких методів, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та інші;

- інформаційний проект, спрямований на збирання інформації про певний об’єкт, явище з метою аналізу, узагальнення і представлення її широкій аудиторії. Результатом такого проекту може бути публікація в ЗМІ, зокрема в Інтернеті;

- творчий проект, який передбачає максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Це можуть бути альманахи, театральні виступи, витвори образотворчого або декоративно-вжиткового мистецтва, відеофільми;

- рольовий (ігровий) проект. У ньому проектанти беруть на себе ролі літературних або історичних персонажів. Результат проекту залишається відкритим до самого закінчення;

- практично орієнтований проект, націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту або зовнішнього замовника. Результат заздалегідь визначений і може бути використаний у житті класу, школи, міста, держави. Результатом може бути наочний посібник для навчального кабінету, будинки для птахів і подібне. 

Характерні риси проекту

Проект:

·         завжди має мету;

·         реальний;

·         обмежений у часі і просторі;

·         реалізується командою;

·         унікальний;

·         повинен піддаватися оцінюванню;

·         реалізується поетапно.

Чому саме проект?  Проектна технологія забезпечує діяльнісний підхід до освітньо-виховного процессу.

У ході проектної діяльності вихованці  навчаються:

·         планувати свою роботу, заздалегідь прогнозуючи її результати;

·         використовувати різноманітні джерела інформації;

·         аналізувати та порівнювати факти;

·         аргументувати власні судження;

·         приймати рішення;

·         встановлювати соціальні контакти, розподіляти обов’язки, взаємодіяти;

·         створювати реальний „кінцевий продукт”;

·         представляти результати перед аудиторією;

·         оцінювати свою діяльність та діяльність партнерів.

     В практиці майстерні «Клуб ОК» використовуються творчі проекти, основна частина роботи яких здійснюється під час гурткових занять. Робота над проектом орієнтує вихованців на створення освітнього продукту під час самостійного здобуття і вивчення певної інформації. Під час роботи над проектом свої творчі здібності можуть розвивати як обдаровані діти, так і вихованці з середнім та низьким рівнем творчого потенціалу. Крім того,  виконання проектів сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Робота над проектами дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботи за визначеним графіком; дає змогу під наглядом педагога контролювати своє навчання; створює можливості співпраці вихованців одне з одним; допомагає набувати практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.

Завдяки реалізації творчого проекту «Ой чий то кінь стоїть… (додаток 1) розв’язувались  такі завдання: активне включення вихованців у процес творчої діяльності, оволодіння (удосконалення) технікою плетіння спицями та гачком, формування вміння використовувати додаткову літературу. Методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки дітей, які використовувались на заняттях: заохочення, створення ситуації успіху, створення проблемної ситуації, поштовх до пошуку альтернативних рішень; створення ситуації взаємодопомоги. Використовувався  механізм «цінності» не тільки кінцевого результату, а й кожної дитини як особистості.

Етапи роботи над проектом:

1.     Підготовчий: ознайомлення з темою, метою і завданнями проекту.

2.     Організаційний:

-         визначення інформаційних джерел;

-         планування роботи над проектом;

-         поділ дітей на творчі групи;

-         розподіл завдань між групами та окремими учасниками;

-         встановлення критеріїв оцінки результату;

-         визначення потреби в матеріалах, інструментах, обладнанні.

3.     Діяльнісний:

-         збір і обробка матеріалу про коней  та їх значення в природі і житті людини;

-         збір інформації про на шанування коней як помічників людини нашими предками; про історію розведення і поширення коней різних пород на території України;

-         збирання фотокарток, ілюстрацій та листівок із зображенням декоративних фігурок коней;

-         пошук схем для виготовлення фігурок коней у різних техніках (мотання, плетіння гачком та спицями).

4.     Узагальнюючо-підсумковий:

-         аналіз і обробка зібраного матеріалу про коней;

-         створення ескізів для власних творчих робіт;

-         проведення презентації проекту;

-         оцінка результатів діяльності над проектом.

Кінцевий продукт:

1)    колекція декоративних фігурок коней виконаних в різних техніках;

2)     організація виставки «Ой чий то кінь стоїть…».

Очікувані результати:

1)    набуття учнями навичок дослідницької роботи;

2)    удосконалення уміння орієнтуватися в інформаційних джерелах;

3)    формування навичок працювати в колективі;

4)    розвиток пізнавальних інтересів у вихованців;

5)    вдосконалення вмінь і навичок створювати декоративні  фігурки іграшок;

6)    розвиток творчих здібностей.

Метою реалізації проекту «Народна казка» (додаток 2) було:

- звернути увагу гуртківців на народну усну творчість, зокрема, казку;

- сформувати в учнів уявлення про мудрість народу, що передається з покоління в покоління, про усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття, сподівання;

-  створити плетені ілюстрації до українських народних казок («Колобок», «Івасик-Телесик», «Півник та курочка»).

Завдання:

- підвищити інтерес дітей до різних технік художнього плетіння;

- формувати у дітей вміння генерувати ідеї, планувати та організовувати свою діяльність;

- сприяти творчому саморозкриттю кожної дитини;

- створити власну казку.

Тип проекту: творчий.

Вид проекту: груповий.

Актуальність проекту:

Ми живемо в непростий час. На сьогоднішній день все частіше стикаємося з тим, що діти не читають ніяких книжок. Ця проблема викликає тривогу не тільки в учителів, керівників гуртків, а і у батьків. Потрібні такі методи та форми роботи, які могли б викликати інтерес до читання.

Учасники проекту: вихованці майстерні  «Клуб ОК» (9 чол.)

Термін реалізації проекту: листопад - грудень

Етапи реалізації проекту:

І. Підготовчий: визначити тему, мету та завдання проекту.

ІІ. Організаційний:

·        визначити джерела інформації;

·        укомплектувати групи учнів  з урахуванням здібностей, віку, рівня сформованості навичок та вмінь;

·        конкретизувати завдання кожної групи;

·        розподілити обов’язки та завдання між членами групи;

·        сформувати уявлення про бажані результати;

·        встановити критерії оцінки результату.

ІІІ. Діяльнісний:

·        збір та опрацювання теоретичної інформації про українські народні казки (пошук літератури, відвідування бібліотек міста);

·        підбір різноманітних зразків ілюстрацій;

·        створення ескізів малюнків для ілюстрацій;

·        підбір схем для колективних творчих робіт, вибір матеріалів  ( в техніках мотання, плетіння гачком та спицями);

·        виконання творчих робіт.

ІV. Узагальнюючо-підсумковий:

·        обробити, проаналізувати, систематизувати зібрані матеріали та узагальнити результати;

·        створити технічний опис виробів;

·        проаналізувати виконання роботи;

·        провести презентацію проекту;

·        оцінити результати діяльності над проектом;

·        захист проекту.

Кінцевий продукт:

1)    виставка творчих робіт – плетених ілюстрацій;

2)    створення власної казки «Заяча родина»;

3)    альбом фото  плетених ілюстрацій .

Очікувані результати:

1)    розвиток пізнавальних інтересів;

2)    удосконалення вміння орієнтуватися  в інформаційному просторі;

3)    набуття навичок дослідницької роботи;

4)    розвиток навичок робити ескізи малюнків;

5)    підбирати потрібні матеріали, інструменти;

6)    формування навичок працювати в команді.

Критерії оцінювання виконаного проекту:

·        аргументованість вибору теми, значущість виконаної роботи;

·        обсяг і повнота розробок, самостійність, закінченість, матеріальне втілення й представлення проекту;

·        рівень творчості, оригінальність теми; оригінальність матеріального втілення й представлення проекту;

·        якість оформлення, відповідність стандартним вимогам.

Творчий проект «Веселі баранці»

Завдяки реалізації творчого проекту «Веселі баранці» (додаток 3) розв’язувались  такі завдання: активне включення вихованців у процес творчої діяльності, оволодіння (удосконалення) технікою плетіння спицями та гачком, вмінням робити помпони, формування вміння використовувати додаткову літературу.

Етапи роботи над проектом:

1.  Підготовчий: ознайомлення з темою, метою і завданнями проекту.

    2. Організаційний:

-         визначення інформаційних джерел;

-         планування роботи над проектом;

-         поділ дітей на творчі групи;

-         розподіл завдань між групами та окремими учасниками;

-         встановлення критеріїв оцінки результату;

-         визначення потреби в матеріалах, інструментах, обладнанні.

3. Діяльнісний:

-         збір і обробка матеріалу про овець  та їх значення в природі і житті людини;

-         збір інформації про на шанування коней як помічників людини нашими предками; про історію розведення і поширення коней різних пород на території України;

-         збирання фотокарток, ілюстрацій та листівок із зображенням декоративних фігурок коней;

-         пошук схем для виготовлення фігурок коней у різних техніках (мотання, плетіння гачком та спицями).

4.     Узагальнюючо-підсумковий:

-         аналіз і обробка зібраного матеріалу про коней;

-         створення ескізів для власних творчих робіт;

-         проведення презентації проекту;

-         оцінка результатів діяльності над проектом.

Кінцевий продукт:

1)    колекція декоративних фігурок овець, баранів,  виконаних в різних техніках;

2) організація виставки «Веселі баранці».

Очікувані результати:

1)    набуття учнями навичок дослідницької роботи;

2)    удосконалення уміння орієнтуватися в інформаційних джерелах;

3)    формування навичок працювати в колективі;

4)    розвиток пізнавальних інтересів у вихованців;

5)    вдосконалення вмінь і навичок створювати декоративні  фігурки іграшок;

6)    розвиток творчих здібностей.

Висновки

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо.

Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів діяльності, що відбувається під час проведення виставок.

         В результаті впровадження методу проектів в навчально-виховний процес вихованці здобувають знання і навички не теоретично у готовому вигляді, без практики, а в процесі виконання конкретного завдання. Причому діти вчаться працювати з різними джерелами інформації: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, альбомами, відеоматеріалами, електронною бібліотекою тощо.

         Під час роботи над проектами вихованці активно включаються у процес творчої діяльності, набувають навичок дослідницької роботи; формують навички працювати в колективі,  вміння виступати перед аудиторією;  розвивають пізнавальні інтереси та творчі здібності. Також через проект відбувається процес засвоєння знань, формування вмінь визначати та знаходити шляхи вирішення проблем, що сприяє розвитку творчості і відповідальності.

         В процесі виконання роботи над проектом та його презентації  можна визначити талановитих та обдарованих дітей,  щоб надалі  створювати  умови для розвитку їх творчих здібностей, забезпечуючи участь в конкурсах і заходах різних рівнів. Так, вихованки гуртка Сиром’ятникова Ольга посіла 3 місце у обласному конкурсі «Народна іграшка», а Городова Ганна та Мігрин Марія – у обласному етапі огляду-конкурсі «Знай і люби свій рідний край» - 1 і 3  місце відповідно.